«Плюси» та «мінуси» Виборчого кодексу України

2020-03-12

01.01.2020 року набув чинності Виборчий кодекс України. 

Наші експерти проаналізували законодавчі зміни і виокремили певні позитивні зрушення, зокрема у сферах засад рівності кандидатів, інших суб’єктів та загальних принципів виборів, а також інформаційного забезпечення виборів, порядку проведення та обмеження агітації.

          Зокрема, статті 12 та 15 Виборчого кодексу України, на відміну від Закону України «Про місцеві вибори», формалізують заборону втручання у виборчий процес не лише органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, але також і їх посадових та службових осіб. Також визначається, що рівність прав і можливостей кандидатів, партій (організацій партій) забезпечується рівним та неупередженим ставленням, в тому числі і державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, їх посадових та службових осіб до кандидатів, партій (організацій партій). Крім того, чітко встановлюється, що ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у передвиборній агітації, в інших виборчих заходах чи у здійсненні інших виборчих процедур.

           Зазначені положення позитивно обмежують можливості для застосування адмінресурсу, зокрема через діяльність державних та комунальних підприємств, закладів, установ, організацій, а також шляхом примушування їх працівників до участі в агітації чи інших заходах на користь певного кандидата.

          У сфері інформаційного забезпечення виборів, порядку проведення та обмеження агітації відбулося найбільше змін, які позитивно обмежують можливості для адмінресурсу.

          Відтак, Виборчим кодексом України встановлюється обов’язок не лише для ЗМІ, а і для підприємств, закладів, установ та організацій, що проводять опитування громадської думки у разі оприлюднення результатів такого опитування, пов’язаного з виборами, обов’язково зазначати  замовників.

         Крім того, забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, у тому числі щодо кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу, протягом останніх семи днів перед днем голосування, на відміну від двох днів, як було передбачено Законом України «Про місцеві вибори».

          Позитивом, на відміну від Закону України «Про місцеві вибори», є встановлення у ст.51 Виборчого кодексу України норми, що підтримка суб’єктом виборчого процесу від свого імені чи від імені висунутого ним кандидата (кандидатів) проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів, телепередач, проведення інших публічних заходів, а також проведення зазначених публічних заходів на підтримку кандидата (кандидатів), суб’єкта їх висування може здійснюватися лише у разі повного фінансування таких заходів із коштів виборчого фонду відповідного суб’єкта виборчого процесу.

          У результаті кандидати чи партії не зможуть використовувати у своїй агітації концерти, змагання чи інші публічні заходи, профінансувавши їх лише частково з коштів виборчого фонду, але при цьому зазначати про свою підтримку таких заходів.

          Позитивним також є пряма заборона прихованої передвиборчої агітації. Однак, разом з тим, Кодекс не наводить визначення, що саме слід вважати прихованою агітацією.

          Найістотніших змін зазнало регулювання обмежень на ведення передвиборчої агітації.

         Зокрема Виборчим кодексом України введено пряму заборону на участь у передвиборній агітації іноземцям та особам без громадянства, у тому числі шляхом журналістської діяльності чи у формі участі у концертах, виставах, спортивних змаганнях, інших публічних заходах, що проводяться на підтримку чи за підтримки кандидата (кандидатів) чи суб’єкта їх висування.

          Таке обмеження унеможливлює залучення кандидатами відомих іноземних співаків, журналістів чи спортсменів тощо до проведення публічних заходів за підтримки кандидатів.

          Крім того, ст.57 Виборчого кодексу України на відміну від ст.60 Закону України «Про місцеві вибори» передбачає, що забороняється проведення агітаційних заходів, розповсюдження матеріалів передвиборної агітації, демонстрація агітаційних фільмів чи кліпів, розповсюдження виборчих листівок, плакатів, інших друкованих агітаційних матеріалів чи друкованих видань, у яких розміщено матеріали передвиборної агітації, публічні заклики голосувати за чи не голосувати за партії – суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на відповідних виборах або публічна оцінка діяльності таких партій чи кандидатів, під час проведення заходів, організованих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, державними чи комунальними підприємствами, закладами, установами, організаціями.

          Ще одним істотним нововведенням Виборчого кодексу України є те, що забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) або згадуванням імені кандидата, назви партії (організації партії) вважається підкупом виборців.

          Варто зазначити, що Закон України «Про місцеві вибори» дозволяв проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора місцевої організації партії, яка є суб’єктом виборчого процесу, політичної партії, місцева організація якої є суб’єктом виборчого процесу, або інших агітаційних матеріалів, за умови, що вартість таких товарів не перевищує 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Як відомо, досить часто під виглядом надання виборцям саме таких товарів в дійсності відбувалася роздача більш дороговартісних речей, а іноді навіть коштів, що дозволяло організовувати заходи з підкупу виборців.

          Однак негативом залишається відсутність змін до ст.160 Кримінального кодексу України, згідно примітки якої, кримінальна відповідальність настає лише якщо сума коштів чи вартість іншого майно, переваг, пільг, послуг або нематеріальних активів перевищує 3 % розміру прожиткового мінімуму.

          Водночас серед негативних змін законодавства про місцеві вибори з прийняттям Виборчого кодексу України можна віднести те, що в порівнянні з Законом України «Про місцеві вибори» знімається обмеження на участь у проведенні агітації військовослужбовцями, розміщення агітаційних матеріалів на об’єктах культурної спадщини, знімається заборона на публічну оцінку діяльності кандидатів з часу припинення агітації, а також істотно звужуються можливості для оскарження порушень виборчого процесу, оскільки більшість рішень, дій чи бездіяльності будуть можливо оскаржити виключно до суду. Істотно зменшено і строки подання скарг до виборчих комісій, з п’яти до двох днів. А щодо тих, які мали місце в день голосування – не пізніше наступного дня, замість дводенного строку, як було раніше.

          Таким чином, можна дійти висновку, що прийняття Виборчого кодексу України принесло деякі позитивні зміни в організацію і проведення виборчого процесу з місцевих виборів, запровадило деякі важливі обмеження для проведення агітації кандидатами, але водночас жодних істотних змін в аспекті унеможливлення застосування адміністративного ресурсу або запровадження реальної відповідальності за його застосування не відбулося.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *